Не живіть заради дітей

Благаю вас, не живіть заради дітей. Їм це не тільки не потрібне, але й шкідливо. Скільки поламаних доль, розбитих сердець, образ та непорозуміння.

Я бачу жінок, які відмовляються від усього життя заради дітей. А потім бачу тих дітей, заради яких від усього відмовлялися. Видовище це сумне.

Мама виростила Ваню одна. Вона так і не вийшла заміж, вкладала все у сина, купила йому квартиру, сплатила університет. Він став чудовим чоловіком, успішним. Ось тільки йому п'ятдесят. Він ніколи не був одружений, він не має дітей. Все життя він намагався повернути мамі неоплатний борг. Не вийшло.

Батько Ксюші працював вдень та вночі заради дітей. Мав великі плани — особливо на доньку. Вона була перспективна. І він мріяв, що вона стане лікарем. Навідкладав їй на університет. А вона відмовилась. Вона захотіла жити своїм життям. По іншому. Хотіла стати художницею.

Тоді тато спробував її обдурити і виставив їй рахунок. Порахував туди все: скільки коштувало її навчання у школі, гуртки, одяг, їжа. І зажадав ці гроші повернути. Чи треба говорити, що Ксюша більше свого батька не бачила? Минуло вже понад тридцять років з того дня.

Мама заради Іри відмовилася від особистого життя. Після розлучення не ходила на побачення, боялася травмувати дочку. Дочка виросла і не може кинути маму. Не може ходити на побачення. Не може навіть припустити думки про те, щоб залишити маму і зайнятися своїм життям. Ірі вже сорок. Ні разу не була одружена. Дітей немає.

Батьки Ігоря та Жені були дуже добрими. Вони робили все для дітей. Все, що могли, і навіть те, чого не могли. Сім'я завжди здавалася дружною, сімейні свята, відпустка. Тільки у всьому цьому батьківстві вони втратили шлюб. Їх більше нічого не пов'язувало. Вони прожили разом тридцять років, як тато та мама. А потім, коли діти пішли, просто розлучилися.

Женя досі не може прийти до тями від цього найбільшого обману. Їй уже тридцять сім, але заміж не хоче. Боїться повторення такої ж сумної історії. Адже мама після розлучення дуже швидко згасла.

Максим – пізня дитина. Над ним завжди тремтіли, його опікували, про нього дбали, навіть занадто. Сказати по правді, його мама просто втомилась чекати принца і вирішила народити дитину для себе. А потім вона вирішила, що через Максима збудуться всі її мрії.

Вона всіляко намагалася зробити його вундеркіндом. Він займався кількома мовами, ходив у безліч гуртків, грав на арфі. Мама пишалася ним і гостям завжди просила зіграти щось. Арфа — це дуже екзотично.

Максиму вже за сорок. Він у розлученні. Його дітей виховує інший чоловік. І Максим не проти. Він досі не знає, чого хоче сам. Він не став вундеркіндом. Він не витримав і зламався. Нині він просто п'є. До роботи, замість роботи та після неї. Мати цього вже не бачить.

Чи мало таких історій та чи багато серед них веселих та радісних? Коли дитина стає сенсом життя, це надто важко для неї. Її ніби засовують у кімнату, в якій одного разу скінчиться повітря. Спершу так жити можна, але поступово ти починаєш задихатися. Задихатися в такому коханні та турботі.

І мало того, що ти двадцять років - або хто скільки - живеш у душній життєвій пустелі, найчастіше ти залишаєшся ще й винен. Тобі приносять рахунок, хоч здавалося, що ти просто прийшов у гості. І з радістю допоміг би господарям — сам за власною ініціативою. Але тобі на блюдечку приносять рахунок за ці двадцять років, коли кожен вдих обпікав все всередині.

Далі є варіанти. Дитина може оплачувати ці рахунки вічно. Як Іра чи Ваня – з історій на початку статті. Або влаштувати протест — почати пити, розірвати всі зв'язки — як Максим та Ксюша...

Рідко хто здатний зрозуміти та прийняти таке ставлення батьків. Прийняти і зрозуміти і при цьому не жертвувати своїм власним життям, своїми інтересами.

Тому я благаю вас, не живіть заради дітей. Знайдіть собі інший сенс життя, знайдіть інший сенс у материнстві та батьківстві. Щоб маленькі хлопчики та дівчатка, які приходять на цю планету, не ставали заручниками та жертвами вашої «благодійності» та опіки.

Любіть свого чоловіка. Діти виростуть, а він лишиться з вами. Ви можете надати дітям приклад стосунків, щоб їм хотілось сім'ю та дітей. А можете відбити все бажання, якщо будете схиблені на дитячих проблемах, ігноруючи потреби чоловіка.

Любіть себе. Не забувайте про себе у гонці за дитячим щастям. Не відмовляйтеся від сукні заради нового робота. Не змінюйте свого косметолога на репетитора. Якщо ви самі про себе не подбаєте, що ви зможете дати іншим? Який приклад? Яке кохання? Звідки?

Шукайте сенс життя далі за матеріальний пласт. Це життя якось закінчиться, навіть якщо зараз не хочеться про це думати. Духовна практика, медитації, психологія... Ви можете черпати сили там замість того, щоб тягнути все це з дітей.

Не живіть заради дітей, я вас благаю. Коли мені зустрічаються люди, яким батьки віддали все і навіть більше, мені дуже боляче дивитись їм у вічі. Я багато в чому впізнаю себе та свій біль. Я бачу ці муки, розбиті серця, спустошені душі. В їхніх очах крики про допомогу. Біль, розпач, вина... Вони, як і всі діти, дуже хочуть любити своїх батьків. Але тоді вони просто не виживуть.

Дайте вашим дітям можливість жити та дихати. Тоді вони зможуть рости та розвиватися. Туди, куди їм належить за долею. Роль батьків проста: вчасно поливати, не закривати від сонця, оберігати від шкідників. А далі дитина, як квітка, вже сама впорається і проявить все найкраще, що в ній вже закладено.